Сьогодні, 14 лютого, світ відзначає День всіх закоханих. Це спонукає розібратися у природі любові та виявити, чи справедливим є твердження, що вона – лише хімічний коктейль з гормонів, дія якого з часом неодмінно послаблюється?
Гормони, які впливають на закоханість
Отже, до цих гормонів відносять наступні:
Дофамін. Це гормон цілеспрямованості та концентрації, він продукується організмом на початку періоду закоханості й змушує людину прагнути володіти почуттями іншої людини. Дофамін відповідає за відчуття задоволення, яке пов’язане з певним процесом. Якщо якась дія не принесла бажаного результату, рівень дофаміну у відповідь на неї в майбутньому буде низьким, людина втрачає інтерес до певного об’єкту чи людини.
Серотонін. Це гормон задоволення. На початковому етапі закоханості його вироблення може навіть знижуватися, тому у деяких людей любов викликає страждання. Цей гормон покращує настрій, а його брак призводить до депресії.
Адреналін. Це гормон стресу, який підвищує звичайні можливості людини у певних ситуаціях. Його вироблення у закоханих збільшується, тому вони часто готові на безумні вчинки. Адреналін виробляється мозковою речовиною наднирників, під його дією збільшується частота серцевих скорочень, прискорюється дихання.
Ендорфіни. Це гормони спокою та задоволення. Вони вивільняються при фізичному контакті з об’єктом кохання. Чим більша кількість ендорфінів, тим щасливішою почувається людина. Вироблення ендорфінів провокує активна фізична діяльність, наприклад, статевий контакт з людиною, яка подобається.
Окситоцин. Це гормон ніжності та прив’язаності до когось. Він починає вироблятися у закоханих на більш пізніх стадіях розвитку стосунків, викликає появу довіри, спокою, коли пристрасть поступається місцем ніжності. Також окситоцин у великій кількості виділяється у жінки під час пологів, що дозволяє їй швидко забути про біль, який вона пережила, і відчути безумовну любов до свого малюка.
Варто зазначити, що далеко не всі вчені притримуються хімічної концепції кохання. Деякі схиляються до думки, що любов – це специфічна діяльність головного мозку. Напевно, слід все ж розділяти поняття «закоханість» та «кохання», і якщо перше – це дійсно гормональний коктейль, то друге – це виважене, перевірене часом почуття, коли любов із суто пристрасті переростає у ніжність, взаєморозуміння та глибоку прив’язаність. І таке почуття не проходить з часом, а навпаки, стає сильнішим.
