Любов як хімічний коктейль: топ-5 гормонів кохання

Сьогодні, 14 лютого, світ відзначає День всіх закоханих. Це спонукає розібратися у природі любові та виявити, чи справедливим є твердження, що вона – лише хімічний коктейль з гормонів, дія якого з часом неодмінно послаблюється?

Гормони, які впливають на закоханість
Отже, до цих гормонів відносять наступні:

  • Дофамін. Це гормон цілеспрямованості та концентрації, він продукується організмом на початку періоду закоханості й змушує людину прагнути володіти почуттями іншої людини. Дофамін відповідає за відчуття задоволення, яке пов’язане з певним процесом. Якщо якась дія не принесла бажаного результату, рівень дофаміну у відповідь на неї в майбутньому буде низьким, людина втрачає інтерес до певного об’єкту чи людини.
  • Серотонін. Це гормон задоволення. На початковому етапі закоханості його вироблення може навіть знижуватися, тому у деяких людей любов викликає страждання. Цей гормон покращує настрій, а його брак призводить до депресії.
  • Адреналін. Це гормон стресу, який підвищує звичайні можливості людини у певних ситуаціях. Його вироблення у закоханих збільшується, тому вони часто готові на безумні вчинки. Адреналін виробляється мозковою речовиною наднирників, під його дією збільшується частота серцевих скорочень, прискорюється дихання.
  • Ендорфіни. Це гормони спокою та задоволення. Вони вивільняються при фізичному контакті з об’єктом кохання. Чим більша кількість ендорфінів, тим щасливішою почувається людина. Вироблення ендорфінів провокує активна фізична діяльність, наприклад, статевий контакт з людиною, яка подобається.
  • Окситоцин. Це гормон ніжності та прив’язаності до когось. Він починає вироблятися у закоханих на більш пізніх стадіях розвитку стосунків, викликає появу довіри, спокою, коли пристрасть поступається місцем ніжності. Також окситоцин у великій кількості виділяється у жінки під час пологів, що дозволяє їй швидко забути про біль, який вона пережила, і відчути безумовну любов до свого малюка.
  • Варто зазначити, що далеко не всі вчені притримуються хімічної концепції кохання. Деякі схиляються до думки, що любов – це специфічна діяльність головного мозку. Напевно, слід все ж розділяти поняття «закоханість» та «кохання», і якщо перше – це дійсно гормональний коктейль, то друге – це виважене, перевірене часом почуття, коли любов із суто пристрасті переростає у ніжність, взаєморозуміння та глибоку прив’язаність. І таке почуття не проходить з часом, а навпаки, стає сильнішим.