Перебування у лікарняному стаціонарі більшість людей пов’язують з емоційним стресом та неприємними маніпуляціями, тож недивно, що хворі за будь-яку ціну намагаються уникнути лікарні. Це небезпечно через ймовірність пропустити дійсно небезпечні для здоров’я стани, коли допомога повинна бути надана вчасно, інакше результат може бути фатальним. Дитячий лікар Євген Комаровський у газеті МОЗу “Активуй здоров’я” дав чіткі рекомендації щодо показань до госпіталізації.
Отже, перебування у стаціонарі є доцільним за таких умов:
- Діагностичні та лікувальні процедури, які є необхідними для хворого, неможливо виконати в домашніх умовах. Мова йде про ін’єкції, крапельниці, введення сироваток тощо. Абсолютно необхідним є перебування людини у стаціонарі із симптомами зневоднення, яку неможливо напоїти вдома. Буває, що людині потрібно встановити апарат штучного дихання, швидко промити шлунок, видалити слиз електровідсмоктувачем, усе це виконати амбулаторно важко або й неможливо. Також перебування у стаціонарі вимагає діагностика незрозумілих станів, коли пацієнту треба робити багато аналізів у стислі строки.
- Біля пацієнта немає особи, яка буде за ним доглядати, контролювати виконання лікарських приписів. Це стосується дітей, літніх людей, осіб з обмеженою працездатністю та дуже хворих людей, які потребують догляду. Такого пацієнта хтось має поїти, годувати, перевдягати, давати ліки тощо. Якщо особи, яка може здійснювати цілодобовий нагляд за станом хворого, немає, краще відвезти його до лікарні, щоб не пропустити загострення, появу небезпечних станів.
- Хвороба має гострий та непередбачуваний характер, невідкладна допомога може знадобитися будь-якої хвилини. Це стосується, наприклад, кашлюку у дитини першого року життя, коли можлива зупинка дихання, крупу, сильного бронхіту з можливістю розвитку дихальної недостатності.
- Лікування не дає позитивного результату, стан хворого не покращується, а навіть погіршується.
- У пацієнта є схильність до алергічних реакцій на лікарські засоби. У такому разі медикаменти можна застосовувати лише під цілодобовим наглядом лікарів.
- Людина повинна бути ізольована від здорових людей через заразність хвороби. Мова йде про кашлюк, дифтерію, ангіну, грип тощо.
Знаходження людини в стаціонарі може бути морально та фізично важким для неї та її родичів, але іноді буває необхідним та єдино можливим. Тож слід адекватно та відповідально оцінювати ситуацію і розуміти, коли амбулаторне лікування перестає бути можливим.
